Парапроктит - це серйозне проктологічне захворювання, що виникає внаслідок гнійно-запального процесу в області прямої кишки та параректальної (навколишньої прямої кишки) клітковини. Сьогодні ми розглянемо, що таке парапроктит, його причини, симптоми, діагностику і методи лікування, а також поділимося порадами щодо профілактики цього захворювання.
Причини парапроктиту
Парапроктит розвивається через проникнення патогенних (хвороботворних) мікроорганізмів у параректальну клітковину. Основні причини включають:
Мікротравми і запори: Пошкодження та подразнення області навколо ануса можуть створювати умови для розвитку запалення. Це може включати травми під час дефекації, тертя від грубого туалетного паперу або надто активного очищення після дефекації.
Захворювання прямої кишки: анальні тріщини, проктит та криптит захворювання прямої кишки можуть створювати умови для розвитку парапроктиту.
Недостатня особиста гігієна,
Патогенні мікроорганізми: Бактерії, такі як кишкова паличка, стрептококи, стафілококи та інші, можуть потрапляти в тканини через мікротравми та інфікувати їх, сприяючи розвитку гнійно-запального процесу.
Захворювання кишечника: Хвороби, такі як виразковий коліт та хвороба Крона, можуть сприяти запаленню прямої кишки та навколишніх тканин, що створює підґрунтя для розвитку парапроктиту.
Симптоми парапроктиту можуть бути гострими або хронічними і залежать від форми захворювання.
Симптоми гострого парапроктиту:
Різкий біль в області ануса та внизу живота, який може погіршуватися при кашлі, дефекації або тривалому сидінні.
Підвищення температури тіла.
Слабкість та загальна несвоякість.
Зниження апетиту.
Симптоми хронічного парапроктиту:
Формування фістул (нориць) в області ануса або в малий таз.
Біль в анальній ділянці.
Ректальна кровотеча або гнійні виділення.
Утруднене сечовипускання.
Свербіж та набряк шкіри навколо ануса.
Діагностика парапроктиту зазвичай включає в себе анамнез, фізичний огляд та додаткові методи обстеження:
Анамнез: Лікар запитує пацієнта про симптоми, тривалість захворювання та можливі причини виникнення.
Фізичний огляд: Лікар може провести пальцеве обстеження анального каналу та області параректальної клітковини для виявлення запалення, абсцесу чи фістул.
Ендоскопія: Для оцінки стану слизової оболонки прямої кишки і виявлення можливих уражень може бути використана ректоскопія або аноскопія.
УЗД (ультразвукове дослідження): За допомогою УЗД можна визначити масштаби захворювання та визначити місцезнаходження абсцесу або фістули.
Лікування парапроктиту на сьогоднішній день існує лише хірургічне, з різним об’ємом в залежності від стадії захворювання та розповсюдження процесу.
Хірургічне лікування:
Дренування абсцесу: У випадку великого абсцесу може бути необхідним хірургічне дренування, щоб видалити гній та запобігти подальшому поширенню інфекції.
Видалення фістули: При наявності фістули може бути проведено операцію для її видалення та лікування. Ця процедура може виконуватися як відкритою хірургічною операцією, так і за допомогою мініінвазивних методів.
Щоб уникнути рецидиву парапроктиту і зберегти здоров'я прямої кишки та параректальних тканин, важливо дотримуватися наступних рекомендацій:
Правильна гігієна: Дотримуйтеся правил особистої гігієни, підмивайтеся після кожного акта дефекації, і використовуйте м'який туалетний папір.
Лікування захворювань прямої кишки: Якщо у вас вже є захворювання прямої кишки, таке як хронічні анальні тріщини чи проктит,криптит,хвороба Крона, консультуйтеся з лікарем і отримуйте відповідне лікування.
Запобігайте запорам: Споживайте достатню кількість клітковини та питайте лікаря про раціональний раціон, який допоможе уникнути запорів.
Ведіть здоровий спосіб життя: Підтримуйте активний спосіб життя та уникайте факторів, які можуть призвести до травм і запалення області прямої кишки.
Важливо звернутися до лікаря для своєчасної діагностики та лікування парапроктиту. Тільки професійний медичний догляд допоможе попередити ускладнення та забезпечити швидке відновлення здоров'я.
Коментарі наших читачів ()
Написати коментар